Перейти до основного вмісту

Передумови "Революції Гідності"


1. Революція Гідності – усі ці терміни сьогодні стали невід’ємною складовою в історії побудови  української державності.  Україна є досить молодою республікою, юридично свою незалежність вона отримала у 1991 р., проте в реаліях це було далеко від бажаного. Протягом усього періоду незалежності ми стали свідками того, як наша держава поступово перетворювалася на другорядну країну світу. Замість реформ та змін, в країні зберігалася законсервованість системи, котра дісталась нам у спадок ще від Радянського Союзу. Тіньова економіка, зростання корупції та хабарництва, безвідповідальність  влади та її авторитарний характер, навмисне знищення армії практично зруйнували потенціал країни. Україна перебувала у стані постійної кризи у всіх сферах життя. Помаранчева революція 2004 р. мала стати рушійною силою до змін, люди вірили, що буде усе по-новому. Проте очікування не справдилися, а навпаки, були розбиті у пух і прах. У 2010 р. до влади прийшла «банда олігархів», яка вирішила знищити рештки справжнього українства та й ще за його рахунок наживитись. Почалося систематичне нехтування потребами й проблемами як окремих громадян, так і громадянського суспільства в цілому, загострення економічної, політичної та соціальної
кризи.

Причин для невдоволення владою було достатньо. За майже чотири роки президентства В. Янукови
ча, його старший син Олександр став одним з найбагатших українців. Так само швидко збагачувалося й найближче оточення - гаранта, а корупційних оборудок ставало дедалі більше. Середній і малий бізнеси зазнавали утисків з боку фіскальних та перевіряючих органів, великий – змушений був ділитися активами й грішми з представниками чинної влади. Таким чином замість демократії в Україні сформувалась олігархічно-планова модель політичного режиму. Президент В. Янукович за час свого правління (2010–2014 рр.) встиг узурпувати конституцію 2004 р. та зосередити у своїх руках усю повноту влади. Все ж українці вірили, якщо Україна стане на шлях європейської інтеграції,  то в державі будуть проведені соціально-економічні та політичні реформи. Але сценарій розвивався зовсім по-іншому. Адміністрація президента В. Януковича та уряд на чолі з М. Азаровим вели активну проросійську зовнішню політику.

У листопаді відбулися декілька зустрічей В.Януковича з В.Путіним, однак подробиці переговорів не розкривалися. Саме ці переговори і вплинули на рішення українського президента відмовитися від європейського цивілізаційного вибору. Можна передбачити, що українському президенту з боку його російського колеги були надані гарантії переобрання у 2015 р. на посаду президента та пообіцяно щось дуже привабливе в економічній сфері. У будь-якому випадку, спекулюючи на темі євроінтеграції, українським можновладцям вдалося набити собі ціну в очах Росії. За день до початку саміту у Вільнюсі В.Янукович пояснив в телеінтерв’ю, яке відбулося на каналі”1+1”, чому Україні потрібна європауза. За його словами, Україна до сих пір бажає підписати Угоду про асоціацію, але це навряд чи відбудеться у Вільнюсі. На думку президента, Україна не може успішно інтегруватися в економіку Європи, маючи при цьому напружені стосунки з Росією, які необхідно збалансувати. «Саме тому ми запропонували обговорити створення трьохсторонньої комісії Євросоюзу, Росії і України». На думку політолога Вадима Карасьова, Україна взяла паузу не тільки в євроінтеграції але і в інтеграції загалом. Все було відкладено до 2015 р., до президентських виборів, після яких можна було очікувати нового раунду боротьби за євроінтеграцію. Сам президент України В.Янукович, пояснив власну позицію у телефонній розмові з президентом Литви Далею Грібаускайте: «Україна не встояла перед економічним тиском і шантажем. Їй погрожували обмежити імпорт товарів до Росії, особливо компаній Східної України, де сконцентрована основна частина промисловості, в якій зайняті сотні тисяч людей. Вважається, що Україна зазнає мільярдних збитків». Однак Грібаускайте розкритикувала рішення президента України щодо асоціації: «Зовнішній тиск не може використовуватися як виправдання для рішень суверенної країни».




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Наслідки Революції Гідності

  НАСЛІДКИ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ Революція Гідності (також Київський Майдан, Майдан у Києві, Євромайдан та Єврореволюція) — політичні та суспільні зміни в  Україні  з  30 листопада   2013  до лютого  2014  року, викликані протестом громадян України проти протиправного розгону мирної акції студентів та громадських активістів, яка розпочалася  21 листопада   2013  як спротив проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на  Європейську інтеграцію  та подальшою відмовою від цього курсу (див.  «Євромайдан» ). Одними з головних причин протестів стали надмірна концентрація влади в руках  Віктора Януковича  та його  «сім'ї» , небажання народу України миритись із перетворенням країни не лише де-факто, але і де-юре на одну з колоній  Росії . Зараз я розповім, до яких наслідків привела Революція Гідності. Основним геополітичним наслідком Ре...