Передумови "Революції Гідності"

1. Революція Гідності – усі ці терміни сьогодні стали невід’ємною складовою в історії побудови  української державності.  Україна є досить молодою республікою, юридично свою незалежність вона отримала у 1991 р., проте в реаліях це було далеко від бажаного. Протягом усього періоду незалежності ми стали свідками того, як наша держава поступово перетворювалася на другорядну країну світу. Замість реформ та змін, в країні зберігалася законсервованість системи, котра дісталась нам у спадок ще від Радянського Союзу. Тіньова економіка, зростання корупції та хабарництва, безвідповідальність  влади та її авторитарний характер, навмисне знищення армії практично зруйнували потенціал країни. Україна перебувала у стані постійної кризи у всіх сферах життя. Помаранчева революція 2004 р. мала стати рушійною силою до змін, люди вірили, що буде усе по-новому. Проте очікування не справдилися, а навпаки, були розбиті у пух і прах. У 2010 р. до влади прийшла «банда олігархів», яка вирішила знищити рештки справжнього українства та й ще за його рахунок наживитись. Почалося систематичне нехтування потребами й проблемами як окремих громадян, так і громадянського суспільства в цілому, загострення економічної, політичної та соціальної

кризи.

Причин для невдоволення владою було достатньо. За майже чотири роки президентства В. Янукови

ча, його старший син Олександр став одним з найбагатших українців. Так само швидко збагачувалося й найближче оточення - гаранта, а корупційних оборудок ставало дедалі більше. Середній і малий бізнеси зазнавали утисків з боку фіскальних та перевіряючих органів, великий – змушений був ділитися активами й грішми з представниками чинної влади. Таким чином замість демократії в Україні сформувалась олігархічно-планова модель політичного режиму. Президент В. Янукович за час свого правління (2010–2014 рр.) встиг узурпувати конституцію 2004 р. та зосередити у своїх руках усю повноту влади. Все ж українці вірили, якщо Україна стане на шлях європейської інтеграції,  то в державі будуть проведені соціально-економічні та політичні реформи. Але сценарій розвивався зовсім по-іншому. Адміністрація президента В. Януковича та уряд на чолі з М. Азаровим вели активну проросійську зовнішню політику.

У листопаді відбулися декілька зустрічей В.Януковича з В.Путіним, однак подробиці переговорів не розкривалися. Саме ці переговори і вплинули на рішення українського президента відмовитися від європейського цивілізаційного вибору. Можна передбачити, що українському президенту з боку його російського колеги були надані гарантії переобрання у 2015 р. на посаду президента та пообіцяно щось дуже привабливе в економічній сфері. У будь-якому випадку, спекулюючи на темі євроінтеграції, українським можновладцям вдалося набити собі ціну в очах Росії. За день до початку саміту у Вільнюсі В.Янукович пояснив в телеінтерв’ю, яке відбулося на каналі”1+1”, чому Україні потрібна європауза. За його словами, Україна до сих пір бажає підписати Угоду про асоціацію, але це навряд чи відбудеться у Вільнюсі. На думку президента, Україна не може успішно інтегруватися в економіку Європи, маючи при цьому напружені стосунки з Росією, які необхідно збалансувати. «Саме тому ми запропонували обговорити створення трьохсторонньої комісії Євросоюзу, Росії і України». На думку політолога Вадима Карасьова, Україна взяла паузу не тільки в євроінтеграції але і в інтеграції загалом. Все було відкладено до 2015 р., до президентських виборів, після яких можна було очікувати нового раунду боротьби за євроінтеграцію. Сам президент України В.Янукович, пояснив власну позицію у телефонній розмові з президентом Литви Далею Грібаускайте: «Україна не встояла перед економічним тиском і шантажем. Їй погрожували обмежити імпорт товарів до Росії, особливо компаній Східної України, де сконцентрована основна частина промисловості, в якій зайняті сотні тисяч людей. Вважається, що Україна зазнає мільярдних збитків». Однак Грібаускайте розкритикувала рішення президента України щодо асоціації: «Зовнішній тиск не може використовуватися як виправдання для рішень суверенної країни».