Вплив Євромайдану на мистецтво

Тут ви дізнаєтесь про те, що творили митці й звичайні люди під впливом Революції Гідності.

"Мистецький Майдан – дуже цікавий. Це не просто хронологія подій, а Майдан зсередини, в різних його проявах та ініціативах. Є експонати, які з першого погляду викликають у відвідувачів емоції. А є такі, які починаєш переосмислювати після того, як дізнаєшся історію створення. За кожним предметом – особлива історія".

Анастасія Сокирко, працівниця Національного музею Революції гідності, авторка екскурсії "Майдан мистецький"

Розмальовані щити, розписані каски, різнобарвні інсталяції, картини-експромти – Революція Гідності залишила по собі багато витворів мистецтва, котрі сьогодні вже є історичними артефактами.

Андрій Єрмоленко. Плакат

Найпомітнішою культуральною інсталяцією Майдану був «Мистецький барбакан». Обшитий дерев’яними панелями клуб розташовувався посеред Хрещатика і нагадував собою барикаду.Всередині вирувало протестне і мистецьке спілкування. На стінах висіли плакати, картини, транспаранти.

Ядром «Мистецького барбакану» виступила група сучасних митців, котрі декларували себе як художники-жлобісти – Іван Семесюк, Олекса Манн, Андрій Єрмоленко. Якраз перед Євромайданом у них завершилася спільна виставка.

Каски

Майданівське мистецтво дуже яскраво відобразилося на захисних касках.

Ініціативу з розмальовуванням шоломів підхопило кілька середовищ. Одне з них пов’язане з художницею із Луганська Тетяною Чепрасовою, засновницею ініціативи «Артіль-Майдан».

«До неї постійно приходили бійці, і я сам був присутній при розписах. То було своєрідне розвантаження. Коли ти приходив втомлений, злий, розгублений, тобі треба було кудись це випустити. Тобі казали: "Друже, зачекай, присядь..." – і Таня давала пензлика», – згадував актор Юрій Ігнатенко.

Людина і фортепіано

У них були гумові кийки та сльозогінний газ, у нього – фортепіано і музика. Фотографію, на якій львів'янин Маркіян Мацех грає на жовто-блакитному інструменті перед ланцюгом правоохоронців на вулиці Банковій, побачив увесь світ. Для Революції Гідності знімок став не менш знаковим, ніж кадри охопленого полум’ям Майдану.

"Потрібно було придумати якийсь потужний символ, який би знову повернув події в мирне русло", - розповідав згодом львівський IT-фахівець Андрій Меаковський, автор того самого фото. Разом з другом-музикантом Маркіяном Мацехом і його батьком Олегом вони втрьох організували акцію Піаніно для Беркута. Купівля вживаного фортепіано обійшлася їм у 500 грн, ще 300 грн віддали за настройку інструмента. Розфарбували в кольори українського прапора – і привезли під Адміністрацію президента, встановивши просто перед оточенням силовиків.

Щит «Батя я стараюсь»

Січень-лютий 2014 р., м. Київ, Україна. Один із серії щитів «Батя я стараюсь», які могли бути створені в майстерні протестувальників, що знаходилась в будівлі Підприємства «Господарське управління Федерації профспілок України» в час буремних подій на вул. Грушевського наприкінці січня 2014 р. Зображення із трафарета «Батя я стараюсь», ймовірно, виконане представником однієї з мистецьких ініціатив Майдану.

Вислів «Батя, я стараюсь» належить дружині Віктора Януковича Людмилі. Саме так у день свого народження вона відповіла своєму чоловікові на запитання, як вона працює. Вислів став крилатим. Літери SNA та знак унизу щита є символами Соціал-Національної Асамблеї (Social-National Assembly).